Готувалась провести урок з учнями 9 класу, шукала ту родзинку, яка б зробила своєрідним моє спілкування з дітьми. Підштовхнули до слушної думки захоплення колег по роботі – вони справні квіллінгістки, створюють чудові роботи в техниці квіллінг. Але для дітей – це є дуже складна техніка. Тому почала саме з витинанки, адже це і традиційна українська творчість і не так важко для опанування дітьми. Все літо «набивала» руку вирізала сама, знайомилась з унікальними роботами та майстрами в інтернеті, пробувала себе в інших техніках паперової творчості. Хочу поділитись кількома своїми роботами

 

Витинанка - то є диво! Питання попиту є відносним. Так, нею зацікавились, як аматори, так і професійні художники. Певний інтерес підігріли інформаційні технології, але вона не стала більш доступною для широкого глядача в плані розуміння, правдивого поціновування. В разі вибору, непосвячений глядач вибере звичніші для ока та розуму види мистецтв: живопис (в реалістичний манері виконання), графіку, тощо.

 Побут з’їдає творчість. Черствість і байдужість замулює очі. Важко працювати з чужого примусу.

 Успіх

Досвід, який я вже маю, сформував певне ставлення до слави, до влади та до грошей. «Бути багатим і мати багато грошей – речі не тотожні. По справжньому багатий той, хто задоволений своїм життям» - розділяю думку Діогена. Я щасливf тим, що маю ті речі, які викликають задоволення від життя. І річ не в кількості.

Людська фантазія не знає меж. Особливо, коли за справу беруться ентузіасти з творчим мисленням, неординарними підходами та вмінням бачити прекрасне в усьому, що нас оточує.

Доторкніться до цих світлих джерел, відчуйте життєдайну силу щедрої краси, що повертає людині загублений рай з навколишньою природою, світом.

Мистецька сторінка

Витинанка

Витинанки - один із видів українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі й багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з білого й кольорового паперу.Їх використовували для прикрашання стін, вікон, полиць, груб, коминів, печей.

Українські народні паперові витинанки як прикраси сільських хат з'являються у середині XIX ст. незалежно від писарських і дворянських витинанок. Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Папір при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро, що дозволяло створити сталі структури, композиції.

Витинанки кінця XIX — початку XX ст. вирізняються високою художньою майстерністю. У кожному регіоні та в багатьох осередках вони набули своєрідних локальних рис щодо трактування матеріалу, форми, силуету, технічної вправності, відчуття ритму, пропорцій, симетрії, багатства орнаментики.

Найбільш поширеними витинанки були на Поділлі, Подніпров'ї та Прикарпатті. На Подніпров'ї вони часто доповнювали хатні розписи. Для Поділля властиві два типи розташування витинанок на стінах — шпалерний і килимовий. На Прикарпатті їх наліплювали поздовжніми стрічками попід стелею, по сволоку, навколо вікон. Витинанки побутували у поєднанні зі шкіряними прикрасами, настінними розписами, вишивками, збагачуючи свої форми й орнаментальні мотиви. Сучасні витинанки перестали бути лише селянськими виробами та хатніми прикрасами. У 20—30-ті роки їх використовували для оздоблення клубів, читалень, стіннівок і плакатів. З 60-х років витинанки експонуються на виставках, їх застосовують для оформлення поліграфічної продукції.

На початку 80-х років над витинанками працювали Дмитро Мимрик з с. Великий Говилів Тернопільської області, Софія Приймак з с. Петриківка Дніпропетровської області, Любов Процик зі Львова, Людмила Лузгіна із Запоріжжя, Галина міль з Києва та ін. Група самобутніх майстрів займалася витинанням у селах Тлумацького району Івано- Франківської області.

Паперові витинанки придатні й в умовах сучасного міста. Вони застосовуються як новорічні прикраси вітрин і вікон. До техніки витинання і мотивів народних візерунків все частіше звертаються сучасні художники.

Мистецька сторінка